В 1995 році пішов до першого класу Лозівської загальноосвітньої школи № 7. Відразу ж Дмитро привернув до себе увагу своєю ввічливістю, дисциплінованістю, жагою до знань. Після успішного закінчення школи в 2006 році вступив до Слов’янського державного педагогічного університету, але зрозумів, що педагогічна діяльність- це не його покликання. Через деякий час Дмитро став студентом Харківського національного університету радіоелектроніки, після закінчення якого пішов працювати до Лозівської філії Харківського автодорожнього коледжу. Дмитро Олександрович захоплювався футболом, комп’ютерним програмуванням, мав спортивний розряд із шахів та вивчав англійську мову. Коли почалося повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну, Дмитро вступив до лав Лозівської територіальної оборони, захищав рідну землю від ворога. Далі служив у розвідувальному батальйоні 81-ї десантно-штурмової аеромобільної бригади. Був навідником-оператором ударних дронів. Якісно й ефективно зменшував чисельність ворога на території нашої країни. 5 вересня 2022 року пекучий біль та гіркий смуток війни чорним крилом знову торкнувся Лозівщини. Внаслідок ворожого обстрілу поблизу міста Слов'янськ Донецької області обірвалося життя військовослужбовця Збройних сил України Безп’ятого Дмитра Олександровича