Народився в селі Корнин. Навчався в Корнинській школі. Після закінчення 9 класу пішов навчатись в Здолбунівський ліцей залізничного транспорту по спеціальності слюсар з ремонту рухомого складу. Далі продовжив навчання у Вінницькому транспортному коледжі за спеціальністю "Галузеве машинобудування". На строкову службу призвався в 2020 році. В Старичах Львівської області прийняв присягу, згодом підписав контракт в 73-й морський центр Сили Спеціальних Операцій. На початку повномасштабного вторгнення російської федерації його група прийняла перші удари та вступила в оборону. Під час оборони Володимир отримав перше поранення.Та він і надалі продовжував боронити Україну на Херсонському напрямку. Любив футбол. Грав у складі футбольної команди "Корнин", воротарем. Навіть, коли приїжджав у відпустку, не пропускав жодного матчу. Вдень 1 березня 2024 року командування Сил Спеціальних Операцій Збройних Сил України повідомили..."на жаль під час виконання бойового завдання у зіткненні з російськими окупантами героїчно загинули воїни 73-го морського центру спеціальних операцій." Серед них був і Бойко Володимир Павлович. Забезпечуючи відхід основних сил групи після виконання спеціального завдання, воїн прийняв свій останній бій, навічно залишившись в строю. Героїчна та надскладна бойова робота підрозділів Сил Спеціальних Операцій на суходолі, на морі і в глибокому тилу - це щоденний вклад воїнів Сил Спеціальних Операцій в перемогу над ворогом. Указом Президента України від 5 серпня 2022 року нагороджено відзнакою Президента України «За Оборону України » Нагороджено Відзнакою Міністра Оборони України Р.Умєрова від 13.09.2023 р. «Хрест Доблесті» Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України В.Ф.Залужного від 04.01.2023р.Відзначений почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест» Наказ Міністра оборони України О. Резнікова від 19.01.2023р.нагороджений нагрудним знаком « За зразкову службу » Мав статус , медаль «Ветеран війни» За жертву крові в боях за волю України: нагороджений медаллю « За поранення»