Дерев’янко Руслан Петрович народився 12 вересня 1984-го року в селі Дмитрівці (Жовтневе) в багатодітній родині.

Закінчив Жовтневу школу І-II ступенів, продовжив навчання у Малодівицькій школі І-III ступенів. Після навчання був призваний на строкову службу до збройних сил України у сухопутні війська.

Після служби в армії Руслан працює у місті Києві в охороні, на різних роботах.

У серпні 2014-го року після збройної агресії росії на сході України Руслана мобілізують для виконання завдань антитерористичної операції. Служив на посаді кулеметника, був поранений, перебував на лікуванні у військовому шпиталі, після якого продовжив нести службу. Демобілізувався у вересні 2015-го року.

Після служби зустрів свою другу половинку Марію, створили сім’ю. Останні роки Руслан працював у ТОВ «Прилуки ГарантБуд» в с. Обичів.

Руслан був дуже спокійним, щирим, товариським, відповідальним хлопцем, дуже любив свою сім’ю, матір і сестер. Він ніколи не вихвалявся своїми бойовими заслугами. Найбільше Руслан любив футбол і завжди свій вільний час проводив на сільському стадіоні з дітьми, сам захищав кольори місцевої футбольної команди Штурм (з 1996-го по 2011-й роки ФК Факел с. Жовтневе). Постійний учасник районних та обласних футбольних турнірів, кубків, чемпіонатів та змагань. Неодноразово ставав володарем бронзових та срібних нагород районних футбольних чемпіонатів Прилуччини, а також був фіналістом розіграшу кубків.

З перших днів війни Руслана як воїна з досвідом мобілізують до лав ЗСУ для відсічі агресії росії, для захисту мирного життя і спокою.

В кінці липня 2022-го року на Донеччині під Бахмутом під час ворожого артилерійського обстрілу загинув. Похований в рідному селі на місцевому кладовищі, на його честь перейменовано вулицю в селі Дмитрівка, де він проживав з дитинства.