Ріс звичайним юнаком, навчався в загальноосвітній школі № 8, мав свої плани, захоплювався художньою та науковою літературою, проте більше за все полюбляв футбол. Із задоволенням після уроків відвідував футбольну секцію, де мав гарні результати – перший юнацький розряд. Хлопець завжди приходив на допомогу друзям, проявляв чесність та відвертість у стосунках з однокласниками. Як і в кожної молодої людини, в Романа була своя мрія: стати військовим. Захисники Вітчизни – це завжди дуже відважні, героїчні люди, що присвячують їй все своє життя до останку, саме таким хотів стати Роман. Після закінчення школи він вступив до Академії Внутрішніх військ МВС України. Мрія Романа здійснилася. Він став справжнім патріотом своєї Батьківщини, чесним, відповідальним, справедливим її захисником. І коли прийшла біда на рідну землю, Роман Васильович, не роздумуючи, пішов захищати Україну. Він був командиром стрілецької роти 124-го батальйону 113-ї бригади Територіальної оборони. Під час бойових дій проявив мужність і відвагу, був взірцем для своїх товаришів. Разом із побратимами захисник боронив рідну землю, щодня ризикуючи своїм життям. 19 вересня 2022 року 37-річний капітан Животовський Роман Васильович загинув, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Олександрівка Ізюмського району Харківської області, підірвавшись на мінно-вибуховому пристрої та отримавши поранення, несумісні з життям