5 років навчався в Лозівській загальноосвітній школі № 4. В 1999 році родина Дмитра переїхала до села Смирнівка Лозівського району Харківської області. Саме там він закінчив 9 класів, а потім став учнем вечірнього відділення Шатівської загальноосвітньої школи, де й здобув повну загальну середню освіту. Після закінчення школи Дмитро був призваний на строкову військову службу. Після демобілізації розпочав свою трудову діяльність, працюючи охоронцем на Лозівському ковальсько-механічному заводі. Згодом він працював столяром на підприємстві «Бумеранг-2», дорожнім робітником у Лозівському райавтодорі та ФОП «БОТіК». За характером Дмитро - врівноважений, спокійний, дисциплінований, самостійний. Чоловік був витривалим та фізично розвиненим, любив спорт, грав у футбол, мав багато друзів. У січні 2023 року, коли Україна здригалася від ворожих обстрілів, вибухів ракет та немислимого спротиву українського народу проти російської агресії, Дмитро Анатолійович за контрактом вступив до лав Збройних сил України. Він пройшов навчання у Великобританії, здобув кваліфікацію водія–механіка військової техніки і був солдатом резерву запасної роти військової частини А4741. 13 травня 2023 року Пономар Дмитро Анатолійович помер внаслідок гострої серцевої недостатності в наметовому містечку поблизу села Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області