Закінчив Кіровську загальноосвітню школу. Вищу освіту здобув у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сквороди. За фахом вчитель історії, права та суспільно-політичних наук. Працював викладачем історії та права в Лозівській філії Харківського автодорожнього технікуму. За сумісництвом викладав історію в Лозівському центрі професійної освіти. Мав 25 років педагогічного стажу, педагогічне звання «Вчитель-методист», вищу кваліфікаційну категорію. Відзначений грамотами та подяками Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації за високу педагогічну майстерність. Безперервно брав участь у педагогічних конференціях і форумах, обласних і Всеукраїнських наукових конференціях. Мав власну бібліографію не лише історичного напрямку, а й за своїми уподобаннями (спорт, музика, фантастика, туризм). Вів активну суспільно-політичну діяльність протягом всього життя. Постійно брав участь у виборчому процесі. Неодноразово Віталій Євгенович був членом різних виборчих комісій. Очолював штаби політичних партій і діячів. Був кандидатом у депутати Лозівської міської ради, Близнюківської районної ради. Професійно займався футболом. Був організатором ФК «Самарський». Був неупередженим і справедливим футбольним арбітром, мав відзнаку «Кращий арбітр». Був засновником туристичного клубу «Заманили». Організовував і розробляв маршрути самостійно. Мав більше 12 років досвіду проведення туристичних подорожей Україною. Під час повномасштабного вторгнення росії на територію України, не маючи військового досвіду, без сумнівів і коливань, Віталій Євгенович вже 25 лютого 2022 року, взявши до рук зброю, став на захист своєї Батьківщини, вступив до лав Збройних сил України. На початку війни був стрільцем 1-го відділення 1-го взводу 1-ї роти 124-ї бригади 113-го батальйону. В лютому 2023 року був переведений у 128-у ОБР СТРО 231-го батальйону та призначений сапером 1-го саперного відділення інженерно-саперного взводу. Брав участь у боях майже по всій лінії фронту. Свою військову службу ніс віддано і відповідально. За що його призначили старшим сапером та присвоїли військове звання «старший солдат». Віталій Євгенович має подяки за зразкове виконання обов’язків військової служби від командування. Він мав позивний «Євгенич». Вночі з 9 на 10 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання під безперервним обстрілом ворожої артилерії Віталій був важко поранений поблизу села Старомайорске Волноваського району Донецької області. Його евакуювали і доправили до Клінічної обласної лікарні міста Запоріжжя. Медики намагалися стабілізувати його вкрай важкий стан. Проте 11 серпня 2023 року серце Харченка Віталія Євгеновича зупинилося назавжди