У березні 2016 року підписав контракт на військову службу. Спочатку проходив підготовку в навчальному центрі «Десна». Василя хотіли залишити інструктором, але він вирішив їхати на передову. Служив на посаді командира зенітної установки ЗУ-23 у 54-й окремій механізованій бригаді. 30 серпня 2016 року мав іти у відпустку, а потім поїхати до Німеччини на військові навчання сержантів. Загинув 28 серпня 2016 року від осколкових поранень під час мінометного обстрілу опорного пункту поблизу смт Луганське Бахмутського району Донецької області. У смутку залишилися мама Ірина Леонідівна, дружина, вітчим, дядько, який також брав участь в АТО. Похований 31 серпня 2016 року в селі Папужинці. Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі" солдат Василь Івченко нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).