Олександр був хорошим батьком, сином, чоловіком, його знали як вправного футболіста-захисника, який виступав за команду села Максимівка. До війни працював електриком, залізничником, 4 роки тому разом із сім'єю переїхав до Тернополя, а на початку повномасштабного вторгнення російських окупантів сміливо пішов добровольцем у тероборону.