Народився в с. Бабухів Рогатинського району Івано-Франківської області. Після закінчення школи навчався в ІФНТУНГ за спеціальністю «Газонафтопроводи і газонафтосховища» (інженер-механік). Був головою Студентського братства та студентської ради Майдану ІФНТУНГ, головою Івано-Франківської міської організації Студентського братства.

Андрій активно займався музикою. Ще до закінчення музичної школи опанував саксофон, з яким не розлучався до війни. Був учасником музичних колективів «Смерічка», «Фріссон бенд», «Фріда» та найбільше себе віддавав гурту «Кораллі», де був трембітарем. Колектив виступав в різних куточках держави, також на фестивалі і в довоєнному Бахмуті.

З дитинства активного хлопця цікавив футбол, цілими днями, зранку до вечора, ганяв з м'ячем. Для Андрія футбол був спортивною грою, яка дисциплінує, виховує силу волі і витривалість. У складі футбольних команд «Бистриця» Вовчинець та ФК «Бабухів» брав участь у районних змаганнях. Своїм друзям казав, що навіть якщо з якихось причин і не зможе стати професійним футболістом, то футбол обов’язково допоможе йому вирости сильним, сміливим, витривалим.

Після закінчення університету був призваний на строкову службу в ЗСУ. Служив в оркестрі почесної варти Президентського полку. В перші тижні російського вторгнення отримав повістку і не вагаючись пішов до ТЦК. З березня до листопада 2022 р. служив кулеметником у 7 стрілецькому батальйоні ВЧ А7091, з листопада 2022 р. – в 47 ОМБр «Маґура» ВЧ А4699. Молодший сержант, командир бойової машини, в.о. командира взводу. У Німеччині, на базі НАТО опанував управління БМП "Bradley".

Загинув 28 червня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі с. Роботине Пологівського р-ну Запорізької обл.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, відзнакою «Залізний Пластовий Хрест», відзнакою Івано-Франківського міського голови «За честь і звитягу».